Казав, що їдеш на Дністер, на рибу, я просила взяти і мене з собою, бо за все літо була з тобою лише двічі чи тричі. Ти запевняв, що їдеш на один день, туди й назад, а сам пропав на чотири доби. Я дзвонила 132 рази — ти взяв слухавку лише в кінці і послав мене, зате я побачила у тієї “подружки” (доньки нашого друга) сторіс на Дністрі з твоєю машиною. По приїзду, на мої питання, чому ти так зі мною, ти ще й застосував силу — тепер у мене зрушені всі відділи шиї, хоча ще рік тому такого не було, бо я робила МРТ. Ця машина багато де їздила, але її власник “їздить по вухах” ще краще — бреше, принижує, може плюнути в обличчя і вдарити, коли ти просто хочеш поговорити і щось вирішити, спасти стосунки

Поки ми були разом, а це 6 років, ти систематично їздив по проститутках. І коли ми жили в Хмельницькому, і коли вже були на Софіївській Борщагівці — ситуація не змінилася. Найбільше вражає навіть не це, а те, що після моєї операції, коли я фізично не могла нормально встати з ліжка, ти знаходив час їздити до “подружки” кататися, прекрасно знаючи, в якому я стані. За той час ти навіть не спромігся нормально мене підтримати чи приїхати, поки я два тижні мучилась від болю, і допомогти мені не було кому. Закінчив в мене в овуляцію і сказав: «Будеш хорошою матір’ю-одиначкою», після чого поїхав до друзів відпочивати, поки я була заблокована в тебе всюди. Ти залишив мене одну, ще й у моїх батьків, знаючи, які вони консервативні, і зробив це саме там, не в Києві, не вдома, а на Закарпатті. Казав, що їдеш у коледж, що є справи, я відповіла, що якщо поїдеш на Дністер, на рибу, візьми і мене з собою, бо за все літо я була з тобою лише двічі, ти запевняв, що ні, що їдеш на один день, туди й назад,